• Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » Клуб "Стрілець" » Козацькі пісні » Пісні козаків
Пісні козаків
niceДата: Четвер, 17.03.2011, 19:08 | Повідомлення # 1
Група: Користувач
Титул: Учень
Повідомлень: 2
Нагороди: 0
Репутація: 1
Замічання: 0%
Гей гук, мати, гук,
Де козаки п'ють,
І веселая та доріженька, surprised
Куди вони йдуть.

Та куди вони йдуть -
Там бори гудуть!
Поперед себе та вражих панів
Облавою пруть.

Збирались вони
Під рясні дуби,
Та чекаючи отамана
На раду собі.

- Отамане наш,
Не дбаєш за нас,
Ось і бач: наше та товариство,
Як розгардіяш.

Глянь, отамане,
Вже світ настає,
Ой уже ж наше та товариство
Коней сідлає!
************
Dm Gm Dm/A A7 Dm
Гей, на горі там женці жнуть,
Dm Gm Dm/A A7 Dm C7
Гей, на горі там женці жну-yть,
F F7 A# F Gm
А попід горою, яром, долино-ю
Dm/A A7 Dm
Коза - ки йдуть.
A# C7 F
Гей, долиною, гей,
F7 A# F Gm Dm/A A7 Dm
Ши-ро-ко-ю коза - ки йдуть.

Попереду Дорошенко |(2)
Веде своє військо, військо Запорозьке
Хорошенько.
Гей, долиною, гей,
Широкою хорошенько.

А позаду Сагайдачний, |(2)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей,
Широкою необачний.

Гей вернися, Сагайдачний, |(2)
Візьми свою жінку,
Віддай тютюн, люльку, необачний.
Гей, долиною, гей,
Широкою необачний.

Мені жінка не годиться, |(2)
А тютюн та люлька козаку в дорозі
Знадобиться.
Гей, долиною, гей,
Широкою знадобиться.

Гей хто в лісі, озовися, |(2)
Та викрешем вогню і потягнем люльку,
Не журися.
Гей, долиною, гей,
Широкою не журися.
******
Козак гуляє, шинкарка носить.
Шинкар моргає: чому не ллєш?
"Не пий, козаче, - козачка просить. - |
Не пий, козаче, коня проп'єш". | (2)

Козак сміється, шинкарка носить.
Шинкар моргає: замало ллєш.
"Не пий, козаче, - козачка просить. - |
Не пий, козаче, мене проп'єш". |

В шинку шинкарка горілку носить.
Козацтво п'яне, сміється ніч.
"Не пийте, хлопці,- Вкраїна просить. - |
Не пийте, хлопці, проп'єте Січ". | (2)

Козак зітхає, шинкарка носить
І ллє горілку, і ллє вина.
"Не пийте, хлопці, - Вкраїна просить. - |
Не пийте, діти, я в вас одна".
№№№
Ой, запив козак, запив, ой, та запив, загулявся,
А його кінь вороний та на стайні застоявся.

Ой, ти коню ж мій, коню вороненький,
Та коню вороненький, товаришу вірненький.

Ой, порадь мене, коню, де ми будем ніч ночувати,
Де ми будем ніч ночувати, хто нам буде постіль слати.

Переночуєм нічку в вишневому садочку,
Переночуєм другу у темненькому лугу.

Переночуєм другу у темненькому лугу,
Переночуєм третю в чистім степу, край дороги.

Переночуєм третю в чистім степу при дорозі,
Ой, в степу при дорозі та на лютому морозі.

AdminДата: Четвер, 17.03.2011, 19:29 | Повідомлення # 2
Група: Адміністратор
Титул: Адміністратор
Повідомлень: 46
Нагороди: 0
Репутація: 32767
Світ його уже не упіймає,
ворог не побачить і не вб’є.
Дар до перевтілення Мамая
в кожному із нас з дитинства є.

На майдані, чи біля дороги,
він сидить дотепний у віках,
підібгавши попід себе ноги
і тримає кобзу у руках.

Він на ній повільно дуже грає,
у очах покірність і печаль,
а під нею назирці тримає
гострого і спритного меча.

Погляд свій він спрямував за обрій,
роззирає далі голубі,
серцем він, немов буй-тур, хоробрий
і готовий кинутися в бій.

У секунді спалахне, як порох,
або влучно вистрілить, як залп.
Знає він: коли з’явився ворог,--
головне, щоб він тебе не знав.

Маскуватись легко, наче вітер,
в посмішку, у жарт, в лукавий сміх.
Той, хто вміє стати непомітним,--
вже наполовину переміг.

Закликати на словах до миру
і покірним бути, як вівця.
З ворогом не можна бути щирим,--
з ним боротись треба до кінця.

В тебе більше виходу немає,
як у собі вгамувавши гнів,
пригадати козака Мамая,
і під кобзу розпочати спів.
AdminДата: Четвер, 17.03.2011, 19:29 | Повідомлення # 3
Група: Адміністратор
Титул: Адміністратор
Повідомлень: 46
Нагороди: 0
Репутація: 32767
Ой з-за гори високої,
З-під чорного гаю,
Ой крикнули козаченьки:
«Утікай, Нечаю!»
«Не бійтеся, не бійтеся,
Пани отамани, —
Поставив я стороженьку
Усіма шляхами.
Як я маю, козак Нечай,
Звідси утікати,
Славу мою козацькую
Марно потеряти?»
«А я тебе, мій Нечаю,
Не убезпечаю:
Держи собі коня в сідлі
Для свого звичаю!»
«Ой є в мене Шпак, Шпак —
Отто добрий хлопець,
Ой, той мені дає знати,
Коли утікати».
«А я тебе, мій Нечаю,
Не убезпечаю:
Держи собі шабелечку
Та під опанчаю!
Коли прийдуть тебе ляхи,
Нечаю, рубати,
Щобись мав ся, мій Нечаю,
Чим обороняти».
«Сідлай, хлопче, сідлай, малий,
Коня вороного
Та побіжи в чисте поле,
Чи йде ляхів много».
Вертається малий хлопець
Аж із Полонного:
«Їде ляшків сорок тисяч,
Тільки без одного».
А молодий козак Нечай
Та теє не дбає
Та з кумою з Хмельницькою
Мед-вино кружляє.
Бо поставив козак Нечай
Три сторожі в місті,
А сам пішов до кумоньки
Щуку-рибу з'їсти.
Ой погляне козак Нечай
За тихії води —
Їде ляхів сорок тисяч
Хорошої вроди.
Подивиться козак Нечай
В горішню кватирку, —
А вже ляхів, вражих синів,
Повнісінько в ринку.
«Гей я, козак молоденький,
Ляхів не боюся,
Маю ж бо я козаченьків
Та й оборонюся».
Ой як крикне козак Нечай
На хлопця малого:
«Сідлай, хлопче, сідлай, малий,
Коня вороного!
Сідлай мені вороного,
Собі буланого, —
Геть виріжем вражих ляхів,
Геть, що до одного!»
Ой не встиг козак Нечай
На коника спасти,
Враз ляхами, як снопами,
По два ряди класти.
Ой кинувся козак Нечай
Від дому до дому
Та зложив же ляхів тисяч
З коней, як солому.
Повернувся козак Нечай
На лівеє плече,
А вже з ляшків, вражих синів,
Кров ріками тече.
Повернувся козак Нечай
На правую руку,
Не вискочить Нечаїв кінь
Із лядського трупу.
Ой удався козак Нечай
До коня словами:
«Не доступай, кінь козацький,
До землі ногами!»
Ой як стисне козак Нечай
Коня острогами,
За ним ляхів сорок тисяч
З голими шаблями.
Пошпотався під Нечаєм
Коник на купинку;
Зловив ляшок, скурвий синок,
Його за чупринку.
Ой вдарився козак Нечай
По полах рукою:
«Ой прийдеться розлучитись
З дітьми і жінкою!
Гей, молоді козаченьки,
Котрий буде в місті,
Поклоніться матусеньці,
Нещасній невісті.
Нехай вона, нехай плаче,
А вже не виплаче, —
Ой над сином над Нечаєм
Чорний ворог кряче».
За час, за годинку,
За малу хвилинку
Качається Нечаєва
Головка на ринку.
Ой не дбали вражі ляхи
На козацьку вроду,
Рвали тіло по кавалку,
Пускали на воду.
AdminДата: Четвер, 17.03.2011, 19:30 | Повідомлення # 4
Група: Адміністратор
Титул: Адміністратор
Повідомлень: 46
Нагороди: 0
Репутація: 32767
Ой там у лузі, при дорозі
Червони маки розцвіли,
Там троє браття-українці
Життя за волю віддали.

Їх було троє, всього лиш троє
Були гранати, шмайсери.
Вони не знали, що друг їх зрадив
Катам червоної Москви.

Як їх боївку окружили,
Кричать: "Бандери, руки вверх!"
Хтось крикнув: "Слава Україні!
Ми не здамося, краще смерть!"

Тут три брати поцілувались,
Ніхто пощади не просив,
І вже гранати не зривались,
І кулемет не стукотів.

А ми боротися будемо
Проти проклятих москалів
І вічну славу пам'ятати
Геройських хлопців-трьох братів...


********************

Ой, там у лісі при дорозі
Червоні ружі розцвіли.
Там три повстанці з Прикарпаття
Життя за волю віддали.

Їх було троє у криївці
Гранати мали й "шмайсери"
Вони не знали, що їх зрадять
Катам з червоної Москви.

Кати криївку оточили,
Кричать:"Бандьори, рукі вверх!"
Хтось крикнув:"Слава Україні!
Ми не здамося-краще смерть!"

І розірвалися гранати,
Затріскотів їх скоростріл
Із ворогами розпочався
Нерівний і кривавий бій.

Заходить сонце вже за гору,
І Чорний Ліс вже потемнів.
Скрізь гори трупів, трава в крові
Червоній крові москалів.

Та вже скінчилися набої,
Гранати вже зірвали всі.
І лиш стоїть отаман в крові
Стискає бомбочку в руці.

І стали хлопці попрощались:
"За рідний край ми всі помрем!"
Обнялись хлопці, підірвались-
Розлігся гул поміж дерев.

Ой, там у лісі при дорозі
Могилка і з берези хрест...
Спіть хлопці, хлопці ви -соколи,
Це вам за мужність й вашу честь!

AdminДата: Четвер, 17.03.2011, 19:30 | Повідомлення # 5
Група: Адміністратор
Титул: Адміністратор
Повідомлень: 46
Нагороди: 0
Репутація: 32767
Чуєш мій друже славний юначе,
Як Україна стогне і плаче?
З півночі чорна постає хмара,
Рикає хижо московська навала.

Приспів:
Ми сміло в бій підем за Україну
І голови складем за Землю Рідну.
Ми сміло в бій підем за Русь Святую
І як один проллєм кров молодою.

Ворог лукавий йде на Вкраїну
Щоб обернути Край Наш в руїну.
Лава до лави станьмо як криця
На герць кривавий з ворогом бицця

Приспів.

Сміло до бою брате рушаймо,
Землі Святої врагу не даймо.
Жереб щасливий за Край вмірати,
А не в кайданах вік звікувати

Приспів.

AstraFALaДата: Четвер, 02.10.2014, 19:08 | Повідомлення # 6
Група: Гість
Титул:
Повідомлень:
Репутація: off





А вот при чем: Поразите своих подруг. Этого вы еще не видели. http://bilnili.wordpress.com
smile

жидкий каштан или ягоды годжи для похудения заказать

жидкий каштан или ягоды годжи для похудения эффективые

31$
Форум » Клуб "Стрілець" » Козацькі пісні » Пісні козаків
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

 
Ваш логін: Ваш пароль:
Реєстрація на сайті | Відновити пароль