У козаків свято починається з самого ранку - сидять на ґанку церкви, слухають Службу Божу. Її відправляє сам патріарх Філарет. Освячує дерев'яний хрест і співає козакам многая літа. 

Козаки самі не знають, що їм потрібно для повного щастя. Вистачає і коней, і дівчат. Святкуватимуть традиційно. Але чарку відклали на вечір. Спершу влаштовують свято для підростаючого покоління. До слободи цілими класами злетілися школярі - поповнювати знання про козаків.

Школяр: "Кльові хлопці, які захищали нашу батьківщину".

У цих хлопців сьогодні теж свято.

Школяр: "Сьогодні мало бути два уроки німецької мови - ну, сьогодні свято".

Школяр: "Уроки пропускаєм, класно, у нас сьогодні гєомєтрія, англійскій".

Замість геометрії і англійської - бої на діжках. Ще школярі штудіюють мистецтво володіння батогом.

Обов'язковий пункт програми - облога казана з гарбузовою кашею. На неї пішло зо пять гарбузів. Дітвора наступає.

Козаки тим часом ярмаркують. Підторговують своїми атрибутами - шаблями і люльками.

Далі - екстрим. Козаки розгулялися і почали стріляти. Школярі пищать.

Самим лицарям кортить помірятися силами. Вони викликали на герць російських козаків. Відправили їм листа. Сьогодні, на Покрову, мав відбутися запеклий бій - якби російські побратими не проігнорували. Українським козакам довелося свою силу прикласти до іншого - до показових виступів.

Дівчата, які вчаться в училищі на швей і перукарок, не шкодують, що пропустили заняття. Програма максимум у них - заміж за козака. А поки що попросилися у звитяжців покататися на конях.